Марко Войт Самотня

Марко Войт

Litera (переход на произведение)

Дата создания 2018 5/06 Последнее обновление 2018 5/06 14:22:45
Размер 33K 0K Жанр Сучасна проза
Авторская аннотация
Вечірній шепіт листя, запах жасмину, молочний туман – і ми удвох під зоряним небом на березі Вічності. Я прагну простору, вона – спокою, а десь біля нас падають у зоряному небі у сутінках залишки крил Ікара та сльози Дедала скроплюють шовкову траву. І час не дає спочинку хронометрам. Як зупинити цей шалений ритм? Не знаю я, і вона не задумується, підставляючи під лагідний вітер своє обличчя. А в моєму серці він студить шрами і переконує, що те, чого прагну, від мене не втече. Принаймні, поки цвістиме жасмин, а світ для мене відбиватиметься в її очах – цього направду не станеться на березі Вічності.