Зоряна Грабар Василина

Зоряна Грабар

Litera (переход на произведение)

Дата создания 2018 21/04 Последнее обновление 2018 21/04 22:29:45
Размер 4K 0K Жанр Женский роман
Авторская аннотация
Сонце, зачепившись за вершечок порослої ялицями гори, тче мереживо прийдешнього дня. За килимом трави, що спинається до неба, за могутнім тілом старого явора й чіпких заростей ожини ховається її хата, що визирає у світ лазурними вікнами. «Васили-и-и-но!» – гукає чоловік, приклавши долоню до очей – сонце засліплює його погляд з-під густих темних брів. Його обличчя смагляве й худе, з двома глибокими рівчаками-зморшками біля вуст, губи тонкі та суворі. Василина не бачить, як Далібор ступає на стежину, яка біжить ген аж за гору, відтак ховається у хвилях стрімкої ріки, як чоловік складає навхрест руки на грудях і виглядає її, ховаючи ув очах темінь грозових хмар.